Oksana Zabuzhko
Oksana Zabuzhko (Ucrainice Оксана Стефанівна Забужко, nata Luceoriae die 19 Septembris 1960) est poetria et scriptrix Ucrainica, quae postmodernismo favet.
Universitatem Kioviensem frequentavit, ubi in ordine philosophiae studuit; gradu doctoris aestheticae anno 1987 ibi decorata est. Anno 1992 apud Universitatem Civicam Pennsilvaniensem annoque 1994 apud Universitatem Harvardianam litteras Ucrainicas docuit. Anno 2022, exsul in Parlamento Europaeo Argentorati orationem contra praesentem incursionem Russicam in Ucrainam habuit.[1]
Opera[recensere | fontem recensere]
Libri poematum[recensere | fontem recensere]
- Травневий іній (anno 1985)
- Дириґент останньої сбічки (anno 1990)
- Автостоп (anno 1994)
- Новий закон Архімеда (anno 2000)
Mythistoriae[recensere | fontem recensere]
- Рольові дослідження з українського сексу (anno 1996)
- Казкапро калинову сопілку (anno 2000)
- Сестро, сестро (anno 2003)
Libri philosophici[recensere | fontem recensere]
- Філософія української ідеї та європейський контекст Франківський період (anno 1992)
- Шевченків міф України: Спроба філософського аналізу (anno 1996)
- Notre Dame d'Ukraine: Українка в конфлікті міфологій (anno 2007)
Notae[recensere | fontem recensere]
- ↑ "'A completely different language': how Ukrainian writers and the artists are responding to the war." The Guardian, 8 Aprilis 2022.